Поміркуйте, чи спроможне феодальне суспільство створити сприятливі умови для інтенсивного розвитку сільського господарства. - Феодальне суспільство, як правило, не створює сприятливих умов для інтенсивного розвитку сільського господарства, оскільки залежність селян від поміщиків та панщинна система гальмують використання новітніх технологій і підходів до землеробства, Розгляньте діаграму. Як гадаєте, що впливало на нерівномірне поширення поміщицького землеволодіння на різних українських землях? - На нерівномірне поширення поміщицького землеволодіння впливали природні умови, близькість до портів, родючість ґрунтів та соціально-економічна ситуація в різних регіонах. На Півдні України, наприклад, розвивалося товарне сільське господарство завдяки сприятливим умовам., Прочитайте фрагмент праці сучасного історика. Поділіться припущенням, чому в Південній Україні не було кріпосництва в таких формах і масштабах, як у Наддніпрянщині. Історичне джерело: «Завдяки сплетінню сприятливих умов Південь України довший час вважався Ельдорадо, де можна було легко і швидко доробитися великого маєтку. Три південноукраїнські губернії - Таврійська, Херсонська і Катеринославська - мали найвищі в Російській імперії показники приросту населення. Наплив великих мас населення, не зв’язаних умовами кріпацької системи й охоплених духом підприємництва, витворив особливу суспільну атмосферу на Півдні України, яку можна порівняти хіба що з американським Клондайком.» (Грицак Я. «Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.») - У Південній Україні не було кріпосництва в таких масштабах через сприятливі природні умови, наявність родючих земель і близькість до портів, що сприяло розвитку товарного сільського господарства. Тут більше використовували вільнонайману працю., Історичне джерело: «Ті, що займаються візникуванням солі з Криму і Бессарабії, а також риби з Криму і Дону, звуться тут чумаками. Візникування своє чумаки провадять звичайно валками, які складаються з кількох десятків возів. Валка, або хура, має свого отамана, який від імені цілої валки наймається для візникування, приймає заробітки і робить розкладку за участю кожному.» (Арандаренко М. «Записки про Полтавську губернію». 1848-1852 рр.) - Чумаки вели кочовий спосіб життя, носили специфічний одяг, використовували для харчування прості продукти, об'єднувалися в артілі для захисту та спільної діяльності., Звичаї і традиції якої верстви українського суспільства XVI-XVIII ст. можна відстежити в побуті чумаків? - У побуті чумаків можна відстежити традиції козацтва: самоврядність, взаємопідтримка, незалежність у побуті та веденні господарства., Поміркуйте, чого більше в чумацькому житті: демократизму чи одноосібної влади? Свою думку обґрунтуйте. - Більше демократизму, оскільки чумаки об'єднувалися в артілі, де ухвалювали спільні рішення і обирали отамана, який був більше координатором, ніж одноосібним керівником., Прочитайте фрагмент історичного джерела і дайте відповіді на запитання. Як сучасник характеризує стан розвитку промисловості, зокрема цукроварної, та сільського господарства у 40-х роках XIX ст.? У чому він вбачає причини такого становища?Історичне джерело: «На початку 1840-х рр. бурякоцукрова промисловість у Росії була в самому дитинчатому стані. Завод графа Бобринського в містечку Смілі тільки дещо виділявся з-посеред інших заводів; їх же кількість була незначною, всі працювали на відкритому вогні, парового жодного... Рідко хто із землевласників думав тоді про покращення свого господарства; не було потреби про це турбуватися, так як все даром пливло в руки поміщиків.» (Клебановський П. «Спогади про фірму братів Яхненків і Симиренків». 1896 р.) - Сучасник характеризує стан промисловості як початковий, зокрема цукроваріння було слаборозвиненим, виробництво велося застарілими методами. Причини - панщинна система, відсутність інтересу до впровадження машин і нових технологій у сільському господарстві., Підтвердіть чи спростуйте твердження: Промисловий переворот сприяв появі мегаполісів на українських землях. - Твердження спростовується. Промисловий переворот у першій половині XIX ст. сприяв розвитку промисловості та збільшенню чисельності населення в містах, проте мегаполіси в сучасному розумінні ще не виникли., Прокоментуйте фрагмент з української народної пісні, записаної на початку XIX ст. Про які особливості соціально-економічного життя Одеси в ній ідеться? Історичне джерело: «А в Одесі добре жити, Мішком хліба не носити, На панщину не ходити, Подушного не платити, Ні за плугом, ні за ралом, Називають мене паном.» - У пісні йдеться про вільний спосіб життя в Одесі, де не було кріпацтва, селяни мали змогу займатися торговельною діяльністю, не відчуваючи тиску панщини та подушного податку.,

Соціально-економічний розвиток

от
За вграждане

Табло

Обръщане на плочки е отворен шаблон. Тя не генерира резултати за табло.

Визуален стил

Опции

Шаблон за превключване

Възстановяване на авто-записаната: ?