Без пунктуаційної помилки: Підковзнешся — і голова твоя покотиться по бруківці, як капелюх по майдану., Розгинаю спину, а сонце б'є менi у вiчi, а тато й мама дивляться на мене, посмiхаються., Ось учителька побачила мене, i ласкава посмiшка обметала її уста i всi молодi зморшки навколо очей., Я оглядаюсь — i вже вiрю не вiрю своїм очам!, На балконі, вилизаному вчорашнім дощем, було пустельно, незатишно, зате місто лежало біля моїх ніг., Вони мовчали, і навіть Юрко ані словом не обізвався на мій емоційний монолог., З пунктуаційною помилкою: Її похвала пiдбадьорює мене і я вже вiльнiше починаю орудувати серпом, вiльнiше виводжу переплетене березкою стебло., А над нами гуде дзвiн i вище нього летять лелеки, а бiля нас шелестять ясени i макiвки, а пiд ногами сонце смикає за поводи тiнi., Я у думках до мами пригорнулась і стало гарно й затишно мені., І знову заспівали санки, і спросоння зітхнула, затьохкала крига на ставу і заагукало біля грудей матері дитя., Віка увімкнула мотор і машина рушила між зеленуватих коробок Ярославого Валу., Ми спроквола обійшли навколо церкви, і повернулися в машину.,

Розділові знаки в складносурядному реченні

tekijä
Upota

Tulostaulu

Visuaalinen tyyli

Vaihtoehdot

Vaihda mallia

Säilytetäänkö automaattisesti tallennettu tehtävä ?