У добу Середньовіччя людина була великою мірою залежна від ____, цим пояснюється поява поселень поблизу ____. У річках й озерах ловили рибу, використовуючи ____, вудки, сіті, неводи. У лісах полювали на диких звірів, озброївшись ____, розставляючи пастки чи натягуючи великі сіті, одноосібно чи гуртом. Наприкінці Х – у першій половині XI століття в економіці Русі-України зросло значення ____. Селяни вирощували зернові культури: жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес. Садили часник, цибулю, сіяли боби, горох, сочевицю, ріпу, льон, хміль. У садах вирощували черешні, горіхи, яблуні, груші, сливи. Для обробітку ґрунту застосовували ____ або його найпростіші види — рало чи соху. Помічником у цій нелегкій справі була свійська худоба — ____ та коні. Ручний обробіток землі здійснювали за допомогою мотики, лопати, серпа, коси, грабель, ціпа. Розводили також ____, малу рогату худобу — кіз, овець, а також домашню птицю — курей, качок, гусей. Постійне використання землі призводило до її виснаження. У лісистій місцевості, щоб зайняти нову ділянку, зрубували дерева, спалювали їх, а попіл використовували для ____. Іншим варіантом удобрення землі була ____. Землю ділили на ____ частини.

Господарсто Київської Русі

looja
Manusta

Edetabel

Visuaalne stiil

Valikud

Vaheta malli

Kas taastada automaatselt salvestatud ?