Олександр - Той, хто є царем над світом, але не над серцем, Вавілон - Той, хто ридає, оплакуючи великого царя, Аскет - той, хто не бажає повертатися до життєвих страждань, Богиня - та, чий безцінний дар не знайшов застосування, Горіх - те, що могло подарувати вічне життя, Птолемей - "осолода очей" для дружини царя, Роксана - та, із-за кого згоріли Персеполь та Суза, Куртизанка - та, кому дарував вічне життя генерал, Македонський - прізвище, під яким ввійшов в історію той, що заснував Александрію, притча - жанр твору, "Легенда про вічне життя", легенди - цикл, до якого належить твір, у якому йдеться про смерть Олександра Македонського, Декадент - поезія, що стала відповіддю Івана Франка Василю Щурату, Аглая - та, чия краса змусила стати ослом наймудрішого з наймудріших, Арістотель - той, хто на власному досвіді переконався, що «Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса, небезпечне оружжя - жіноча краса».,

Поезії збірки "Мій Ізмарагд"_Іван Франко

vytvoril(a)
Vložiť

Rebríček

Vizuálny štýl

Možnosti

Prepnúť šablónu

Obnoviť automaticky uložené: ?