Поміркуйте, чи спроможне феодальне суспільство створити сприятливі умови для інтенсивного розвитку сільського господарства. - Феодальне суспільство, як правило, не створює сприятливих умов для інтенсивного розвитку сільського господарства, оскільки залежність селян від поміщиків та панщинна система гальмують використання новітніх технологій і підходів до землеробства, Розгляньте діаграму. Як гадаєте, що впливало на нерівномірне поширення поміщицького землеволодіння на різних українських землях? - На нерівномірне поширення поміщицького землеволодіння впливали природні умови, близькість до портів, родючість ґрунтів та соціально-економічна ситуація в різних регіонах. На Півдні України, наприклад, розвивалося товарне сільське господарство завдяки сприятливим умовам., Прочитайте фрагмент праці сучасного історика. Поділіться припущенням, чому в Південній Україні не було кріпосництва в таких формах і масштабах, як у Наддніпрянщині. Історичне джерело: «Завдяки сплетінню сприятливих умов Південь України довший час вважався Ельдорадо, де можна було легко і швидко доробитися великого маєтку. Три південноукраїнські губернії - Таврійська, Херсонська і Катеринославська - мали найвищі в Російській імперії показники приросту населення. Наплив великих мас населення, не зв’язаних умовами кріпацької системи й охоплених духом підприємництва, витворив особливу суспільну атмосферу на Півдні України, яку можна порівняти хіба що з американським Клондайком.» (Грицак Я. «Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.») - У Південній Україні не було кріпосництва в таких масштабах через сприятливі природні умови, наявність родючих земель і близькість до портів, що сприяло розвитку товарного сільського господарства. Тут більше використовували вільнонайману працю., Історичне джерело: «Ті, що займаються візникуванням солі з Криму і Бессарабії, а також риби з Криму і Дону, звуться тут чумаками. Візникування своє чумаки провадять звичайно валками, які складаються з кількох десятків возів. Валка, або хура, має свого отамана, який від імені цілої валки наймається для візникування, приймає заробітки і робить розкладку за участю кожному.» (Арандаренко М. «Записки про Полтавську губернію». 1848-1852 рр.) - Чумаки вели кочовий спосіб життя, носили специфічний одяг, використовували для харчування прості продукти, об'єднувалися в артілі для захисту та спільної діяльності., Звичаї і традиції якої верстви українського суспільства XVI-XVIII ст. можна відстежити в побуті чумаків? - У побуті чумаків можна відстежити традиції козацтва: самоврядність, взаємопідтримка, незалежність у побуті та веденні господарства., Поміркуйте, чого більше в чумацькому житті: демократизму чи одноосібної влади? Свою думку обґрунтуйте. - Більше демократизму, оскільки чумаки об'єднувалися в артілі, де ухвалювали спільні рішення і обирали отамана, який був більше координатором, ніж одноосібним керівником., Прочитайте фрагмент історичного джерела і дайте відповіді на запитання. Як сучасник характеризує стан розвитку промисловості, зокрема цукроварної, та сільського господарства у 40-х роках XIX ст.? У чому він вбачає причини такого становища?Історичне джерело: «На початку 1840-х рр. бурякоцукрова промисловість у Росії була в самому дитинчатому стані. Завод графа Бобринського в містечку Смілі тільки дещо виділявся з-посеред інших заводів; їх же кількість була незначною, всі працювали на відкритому вогні, парового жодного... Рідко хто із землевласників думав тоді про покращення свого господарства; не було потреби про це турбуватися, так як все даром пливло в руки поміщиків.» (Клебановський П. «Спогади про фірму братів Яхненків і Симиренків». 1896 р.) - Сучасник характеризує стан промисловості як початковий, зокрема цукроваріння було слаборозвиненим, виробництво велося застарілими методами. Причини - панщинна система, відсутність інтересу до впровадження машин і нових технологій у сільському господарстві., Підтвердіть чи спростуйте твердження: Промисловий переворот сприяв появі мегаполісів на українських землях. - Твердження спростовується. Промисловий переворот у першій половині XIX ст. сприяв розвитку промисловості та збільшенню чисельності населення в містах, проте мегаполіси в сучасному розумінні ще не виникли., Прокоментуйте фрагмент з української народної пісні, записаної на початку XIX ст. Про які особливості соціально-економічного життя Одеси в ній ідеться? Історичне джерело: «А в Одесі добре жити, Мішком хліба не носити, На панщину не ходити, Подушного не платити, Ні за плугом, ні за ралом, Називають мене паном.» - У пісні йдеться про вільний спосіб життя в Одесі, де не було кріпацтва, селяни мали змогу займатися торговельною діяльністю, не відчуваючи тиску панщини та подушного податку.,

Соціально-економічний розвиток

ni
Naka-embed

Leaderboard

Flip tile ay isang bukas na template. Hindi ito bumubuo ng mga marka para sa isang leaderboard.

Estilo ng visual

Mga pagpipilian

Magpalit ng template

Ibalik ng awtomatikong pag-save: ?